посуплений

-а, -е.

1) Дієприкм. пас. мин. ч. до посупити.

2) у знач. прикм. Який посупився, надав своєму обличчю похмурого, невдоволеного або сумного виразу.

3) у знач. прикм. Низько опущений над очима, перев. при вираженні невдоволення, задумливості і т. ін. (про брови).